Як зберігати мотоблок та культиватор: правильне обслуговування садової техніки.

Зміст:

1. Професійне техобслуговування
2. Техобслуговування мотоблоку в домашніх умовах
3. Обслуговування після покупки
4. Щоденне обслуговування
5. Зберігання у міжсезоння
6. Короткочасне зберігання
7. Тривале зберігання
8. Підготовка до нового сезону
9. Рекомендації щодо розхідників
10. Навісне обладнання

Мотоблок визнаний фермерами як недорогий та надійний агрегат, незамінний помічник при обробці городу чи ділянки. Для безперебійної безпечної роботи мотоблока його технічне обслуговування повинно здійснюватись не тільки під час активного використання. Важливо провести грамотну консервацію після закінчення сезону, забезпечити правильне зберігання у міжсезоння, щоб мотокультиватори не доставляли власнику проблем та не вимагали додаткового ремонту, ціна на який може стати неприємною несподіванкою.

Професійне техобслуговування

Проводити техобслуговування краще на СТО. Фахівці зроблять все швидко і грамотно, будуть використовуватися найнадійніші запчастини, власник може бути впевнений, що конструкція не залишилася без уваги. Але не завжди для догляду, регулювання чи консервації є можливість звернутися до професіоналів, та й не кожне місто в Україні може похвалитися сервісним центром, де обслуговуються чи ремонтуються мотокультиватори.

На відміну від самохідних агрегатів, щоб доставити мотоблок до станції обслуговування, потрібний окремий транспорт. Малогабаритний засіб перевезення при цьому навряд чи підійде: хоч це маленький трактор, місця займає достатньо. Використовувати ручний трактор для пересування дорогами загального користування заборонено навіть за наявності причепа.

Хоча для агрегату обслуговування на СТО буде однозначним плюсом. Фірмові, а не китайські запчастини прослужать довше, планово-попереджувальна заміна розхідників забезпечить постійну роботу без втрати потужності, а найкращий та своєчасний сервіс допоможе обійтися без тривалого ремонту.

Техобслуговування мотоблоку в домашніх умовах

Найчастіше обслуговувати мотоблок – це завдання власника техніки. Згодом кожен фермер набирається досвіду, запам'ятовує, які колись маніпуляції потрібно проводити. Але щоб не помилятися на самому початку відносин з технікою з кермовим управлінням, потрібно розібратися з періодами проведення ТО.

Види технічного обслуговування мотоблоку:

• щоденне;
• після перших 5 годин роботи;
• після кожних 25 годин роботи;
• після кожних 50 годин роботи;
• після кожних 100 годин роботи або хоча б раз за сезон;
• підготовка до зберігання.

В окрему категорію можна також винести обслуговування двигуна, що включає заміну олії на відповідне за температурним режимом. Це актуально, якщо мотоблок експлуатується не лише в теплу пору року, а й узимку (наприклад, для чищення снігу).

Обслуговування після покупки

Найчастіше мотоблок виявляється у покупця вже зібраним, не прикріпленими залишаються лише навісні частини. Все, що необхідно - це оглянути пристрій зорово на наявність деформацій або поломок. Якщо мотоблок придбаний у вигляді конструктора, при складанні необхідно звірятися з керівництвом користувача.

Надійність та тривалість роботи механізованого помічника багато в чому залежатиме від його експлуатації у початковий період. Спочатку після того, як мотоблок вводиться в експлуатацію, деталі двигуна, а також трансмісії приробляються один до одного, тому перевантаження техніки неприпустимо.

Обробка ґрунту в режимі обкатки, що включає в першу чергу зниження навантаження на мотоблок, повинна бути детально прописана в посібнику до конкретного агрегату, всім пунктам необхідно слідувати неухильно.

1. Культивація проводиться у кілька заходів чотирма фрезами, натиск легкий, глибина має становити трохи більше 10 див захід.
2. Не варто обробляти фрезами важкий ґрунт або кам'янистий ґрунт перші 20 годин роботи.
3. Якщо мотоблок використовується для перевезення вантажів, не рекомендується навантажувати більше 70% вказаної вантажопідйомності. За таким самим принципом експлуатується підйомний пристрій.

Після того, як мотоблок відпрацював свої перші 5 годин, провадиться обов'язкова заміна моторного масла. Після повного проходження обкатки (20 годин експлуатації) виконується перевірка натягу ременя приводу, за необхідності вона регулюється.

Щоденне обслуговування

Перед початком роботи:

• перевіряються вузли з'єднання деталей, зчіпний пристрій. При розслабленні різьблення затягується тугіше;
• обстежується ізоляція проводів щодо пошкодження;
• перевіряється рівень мастила, наявність протікань. При нестачі масло доливается, текти усувається;
• вимірюється чи промацується тиск у шинах.

Після закінчення роботи:

• мотоблок та навісне обладнання очищаються від забруднень, вологи. Потрібно контролювати, щоб вода не потрапила на гарячий двигун;
• перевіряється тиск олії, доливати необхідно після того, як мотоблок відпрацював 8-10 годин роботи;
• перевіряється натяг приводного ременя, робота муфти зчеплення, стан повітряного фільтра.

Зберігання у міжсезоння

Мотокультиватори за відсутності роботи тривалий час мають бути підготовлені до зберігання, щоб після перерви або з початком нового сезону техніку можна було одразу використовувати без простою на ремонт та не купуючи нових деталей. Зберігати мотоблок краще у сухому приміщенні без доступу пари вологи, агресивних рідин, пилу. Можна також вибрати варіант зберігання на вулиці за умови укриття трактора брезентом.

Розрізняють 2 види консервації:

• короткочасна (до 1 місяця);
• довготривала (більше 1 місяця).

Короткочасне зберігання

1. Провести щоденне технічне обслуговування.
2. Закрити паливний кран, після чого виробити пальне з карбюратора до зупинки двигуна.
3. Після остигання двигуна злити залишки палива з бака.
4. Від'єднати провід від свічки запалювання, зняти клеми з акумулятора.
5. У двигуні закрити повітряну заслінку.
6. Очистити мотоблок та навісні частини від бруду, промити водою (не використовуючи миття високого тиску).
7. Зафарбувати подряпини, відколи, щоб уникнути корозії.
8. Обернути різальні частини фрези промасленим папером.
9. Змастити олією зовнішні частини півосей редуктора.

Тривале зберігання

1. Виконати підготовку до короткочасного зберігання.
2. Закапати під оболонку тросів газу та зчеплення по 10-15 крапель моторного масла.
3. Змастити консерваційним мастилом деталі, не покриті лаком чи фарбою.
4. Моторне масло замінити свіжим.
5. Залити чайну ложку олії у місце вкручування свічки; заткнувши свічковий отвір ганчіркою, провернути кілька разів колінвал; вставити свічку назад, не накриваючи ковпаком.
6. Встановити мотоблок на підставки вертикально, спустити тиск у шинах до 0,4 МПа.

В інструкціях часто зустрічається рекомендація міняти масло перед стартом експлуатації, але відгуки досвідчених операторів радять замінити його перед консервацією, а не зберігати мотоблок зі старим, вже забрудненим мастилом. Під час простою масло відстоюється і все сміття збирається внизу щільним осадом, що вкорочує термін служби двигуна.

Якщо мотоблок законсервований простоює більше 12 місяців, необхідно провести переконсервацію. Для цього роблять розконсервацію, заливають паливо в бак і дають техніці попрацювати 5-10 хвилин із прокручуванням коліс. Після цього консервацію проводять заново.

Підготовка до нового сезону

1. Дрантям, змоченим бензином, видалити консерваційне мастило з усіх вузлів з'єднань.
2. Викрутити свічку.
3. Кілька разів різко смикнути пусковий трос.
4. Використовуючи отвір для свічки, вигнати змащувальну рідину з циліндра, щоб вона не загрожувала якості роботи свічки.
5. Вкрутити свічку, надіти ковпак.
6. Злити старе, залити нову олію, якщо перед консервацією заміна не проводилася.
7. Перевірити цілісність шин, накачати їх до робочого тиску, вказаного в посібнику з експлуатації.
8. Залити паливо, запустити двигун.

Рекомендації щодо розхідників

Вибрати паливо нескладно – все залежатиме від того, яким двигуном оснащено мотоблок. Відповідне октанове число для моделей на бензинівказується виробником, найчастіше використовується паливо марки АІ-92, дизельні двигуни вимагають відповідне пальне.

Масло для двигуна підбирається згідно з температурним режимом, при якому експлуатуються мотокультиватори, а також класу, вказаному виробником до цього конкретного силового агрегату (дизельний клас відрізнятиметься від бензинового). Міняти масло краще на прогрітому моторі, рівень регулюється за допомогою щупа, в ідеалі він має бути середній – між мінімальною та максимальною відміткою. У коробку передач заливається тільки трансмісійне масло.

Перевірка повітряного фільтра проводиться після кожних 5 годин роботи, почистити старий або купити на заміну новий потрібно буде після 50. При очищенні фільтра з паперу його пилососять або вибивають об тверду поверхню, поролоновий – миють. Якщо повітряний фільтр був просочений олією (таке практикують найкращі імпортні виробники), після очищення потрібно змочити його знову. Продаж паливного фільтра здійснюється окремо, навіть якщо він стоїть у бачку, а ось фільтр промивається разом з паливним баком.

Свічки запалювання потрібно вибрати під певний силовий агрегат, яким оснащений мотоблок, всі необхідні параметри вказуються виробником. Потрібно стежити за їх станом: забивання нагаром, промаслювання або відволожування може спричинити проблеми в роботі двигуна. Професійний огляд та заміну свічок найкраще проводити після кожного сезону.

Перед кожним запуском мотоблока слід перевірити цілісність кожуха над фрезою. Найкращий варіант – ніколи не працювати з пошкодженим кожухом або за його відсутності.

Навісне обладнання

Саме завдяки навісному обладнанню мотоблоки та мотокультиватори такі багатофункціональні, підходять для всесезонних робіт.

Навісне може бути 2 типів:

• немеханізований;
• механізований.

Немеханізований тип включає перші за популярністю деталі: підгортник, плуг, віялове обладнання для викопування картоплі. Такі ж недорогі запчастини входять у стандартний набір мотокультиватора. У зв'язці з будь-якою навісною йдуть широкі або вузькі ґрунтозачепи.

Устаткування другого типу підходить до техніки, що оснащена валом відбору потужності. Такий агрегат більш універсальний, з ним, поряд з плугом, картоплекопувачем віялового типу і підгортачем, можна використовувати сінокосарку, щітку, картоплесаджалку, картоплекопалку вібраційного або транспортерного типу, граблі ворошилки. Все це значно полегшує роботу на фермерській ділянці або на території дачі.